У дисертації наведено методику і практичне вирішення актуальної проблеми формування інформаційної мобільності майбутніх агрономів-дослідників.
З'ясовано сутність поняття "інформаційна мобільність", яка трактується як уміння переносити знання з одного інформаційного середовища в інше, адаптувати та модернізувати технології пошуку та обробки інформації. Зміст інформаційної мобільності майбутнього агронома-дослідника складається зі знань з інформаційних технологій, методології наукових досліджень в галузі агрономія, професійних знань; інформаційно-технологічних та професійно-орієнтованих умінь; навичок роботи з програмними засобами та інформаційними системами, професійно-орієнтованих навичок науково-дослідної та аналітичної діяльності. Проаналізовано та систематизовано спеціалізовану інформаційну діяльність агронома-дослідника. До її складових нами віднесено: вивчення та підбір видів програмного забезпечення персонального комп'ютера; вивчення методів та способів проведення комп'ютерної обробки експериментальних даних; вивчення методики моделювання агрономічних процесів за допомогою персонального комп'ютера; наукове обґрунтування застосування розроблених математичних моделей з використанням персонального комп'ютера; проведення комплексного оцінювання ресурсів господарства (на основі використання сучасних технологій); прогнозування врожаїв сільськогосподарських культур; розробка комплексу ефективних агротехнічних заходів із догляду за посівами з метою мінімізації матеріальних затрат; збір географічної інформації для створення просторової бази даних та тематичних карт (зокрема створення тематичних цифрових карт); створення інформаційної бази даних для обгрунтованого прийняття рішень та ін.
Визначено критерії (мотиваційний; змістово-процесуальний; оцінювально-результативний) та рівні сформованості інформаційної мобільності майбутнього агронома-дослідника (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий). Розроблено та обгрунтовано модель, що включає п'ять взаємопов'язаних блоків: цільовий, змістовний, процесуальний, діагностичний, результативний. Виявлено загальнодидактичні (науковості, системності і послідовності, доступності, наочності, міцності засвоєння знань, умінь, навичок; зв'язок теорії та практики) та специфічні (орієнтованість на розвиток особистості, проблемність, відбір, єдність, концентрація змісту, генералізація, цілісність, міждисциплінарність) принципи формування інформаційної мобільності агрономів-дослідників.
Розроблено й експериментально перевірено методику формування інформаційної мобільності майбутніх агрономів дослідників, яка складається з теоретичної, практичної, діагностичної складових та самостійної роботи студентів. Методика реалізується на трьох взаємопов'язаних етапах (інформаційно-мотиваційний, професійно-діяльнісний, аналітично-коригувальний).
Зміст інформаційної мобільності розкрито у навчальній програмі для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", спеціальності 8.09010101 "Агрономія" у вищих аграрних навчальних закладах III - IV рівнів акредитації.
Ефективність запропонованої моделі формування інформаційної мобільності майбутніх агрономів-дослідників експериментально доведена. Основні результати дослідження впроваджені в навчальний процес окремих вищих аграрних навчальних закладів.
