У дисертації визначено варіанти художніх моделей світу у постколоніальному художньому дискурсі й проаналізовано наративні стратегії їхнього оприявлення. У роботі з'ясовано етапи розвитку гіостколоніальної літератури та означено її основні дефініції. Узагальнено засадничі принципи постколоніальної літературної теорії.
Вербалізація досвіду постколоніальних спільнот у романах Ч. Ачебе, В Найпола, Дж. Рис розглянута у площині постколоніальних студій, з використанням інструментарію деконструктивізму та Нового історизму. o Осмислено шляхи актуалізації гібридної свідомості у творчому спадку Джин Рис; розкрито контрдискурс Африки в романі Чінуа Ачебе; висвітлено образ Чужинця та імміграційний досвід у доробку Відіадхара Найпола.