Розглянуто свідчення духовної особи, рабина Давида Кахане про трагічну долю львівських євреїв періоду фашистської окупації, про власний порятунок, порятунок дружини й доньки у монастирях Студійського уставу, резиденції митрополита Шептицького.
Вперше подаються спогади українців-галличан про рабина Кахане, інформація про галицьких рабинів і католицьке духовенство часів Другої світової війни.