Дисертація присвячена зіставному дослідженню словотвірної дієслівної категорії каузативності. Основними принципами дослідження є універсальність лексико-семантичної категорії каузативності та її специфічність, що зумовлено різною типологічною належністю досліджуваних мов. У німецькій та українській мовах не існує граматичної категорії каузативності, вона компенсується відповідною словотвірною категорією, яку формують похідні каузативні дієслова.
Здійснено багатоаспектний аналіз системи ПКД, який грунтується на дослідженні їхніх структурних, семантичних і функціональних характеристик. Такий системний підхід уможливив виявлення механізму творення та функціонування ПКД у німецькій та українській мовах, встановлення структурних і семантичних типів ПКД. У роботі вперше здійснено зіставний аналіз системи ПКД у німецькій та українській мовах, виявлено лакуни в передачі окремих значень каузативності в досліджуваних мовах, визначено семантичні компоненті-конструкцій із ПКД і засоби їхнього вираження на рівні синтаксису.
Підтверджена гіпотеза про наявність спільних і відмінних рис у формуванні ТЕ функціонування ПКД із переважанням аломорфних рис, що зумовлено відмінністк словотвірної системи німецької та української мов загалом.
