У дисертації здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з питань соціальної зрілості, уточнено сутність та структуру феномена "соціальна зрілість". Обґрунтовано критерії, показники та рівні вихованості соціальної зрілості; визначено специфіку виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів; охарактеризовано потенціал позаурочної діяльності цих закладів.
Розроблено структурно-функціональну модель виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов виховання цієї інтегративної властивості особистості. Розроблено та впроваджено змістово-методичне забезпечення процесу виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності.