Досліджено поетику оповідань ("На Могилці", "За плугом", "Смак вишень", "Біля криниці") Бориса Харчука як систему зображально-виражальних засобів, що, утілюючи художню ідею, забезпечують формозмістову єдність твору. Особливу увагу приділено аналізу вищезазначених оповідань на образному, сюжетно-композиційному, мовному рівнях.