Проаналізовано наративні особливості малої прози німецького письменника ХХ століття Германа Кестена. На прикладі оповідань "Vergebliche Flucht" (Марна втеча, 1926), "Emilie" (Емілі, 1929; первинна назва "Die Liebesehe" (Шлюб з любові)) та "Nikolaus Stern" (Ніколас Штерн, 1962) розкриваються головні мотиви малої прози.