Досліджено лексичну дифузність у мові української періодики першого десятиліття ХХІ ст. Широко проаналізовано стилістичне використання іностильової лексики, визначено внутрішньомовні та позамовні чинники, що зумовили динаміку лексико-семантичних та стилістичних процесів. Простежено істотне розширення функціонально-стилістистичної сфери термінологічної лексики, зокрема лексики інформаційних технологій, економічної, медичної та спортивної, у мові української преси, констатовоно тенденцію до орозмовлення та експресивізації її словника.