Дисертація присвячена виявленню мовленнєвих характеристик жанру німецької преси "глоса", який належить до аналітичних жанрів. У результаті аналізу текстів глос встановлено послідовність побудови його інваріантної моделі та втілення її елементів у мовленні. Чинники інваріантної моделі жанру "глоса" є компонентами комунікативно-функціональної побудови жанру й формують його комунікативно-прагматичний аспект, утілений у мовленнєвих характеристиках. Виявлені екстралінгвальні чинники глос (сфера діяльності, комунікативна мета, комунікативний намір, предмет комунікації, адресант, адресат, додаткові умови комунікації), за посередництва функціонально-комунікативних рис (оцінність, інвентивність, стислість), знаходять своє мовленнєве відображення в інтегральному конструкті жанру глоса, головними елементами якого є композиційно-мовленнєві форми "констатуюче міркування" та "характеристика", архітектоніко-мовленнєва форма "монолог із вкрапленням чужого мовлення" та іронічна / іронічно-саркастична тональність.
