У дисертації визначено статус дескриптивних номенів як одного з основних засобів здійснення референції; дескрипції як описово-образний різновид номінацій розглядаються у світлі сучасних синтаксичних теорій. Результати дослідження текстів сучасної "малої прози" дали змогу виявити семантичний та структурний аспекти типології дескриптивних номінацій.
На основі аналізу широкого фактичного матеріалу (картотека налічує близько 4000 дескрипцій) розкрито комунікативно-прагматичне функціональне навантаження описових номінацій. Виділено інтродуктивну, ідентифікаційно-референтну, предикатно-кваліфікативну, номінативно-образну, текстотвірну, зіставно-характеризувальну, етикетну, апелятивну, аксіологічно-орієнтаційну, алюзійно-імплікаційну та комплексну функції дескриптивних номенів.
У дисертаційному дослідженні проаналізовано семантичні ознаки та прагматичні особливості дескрипцій із актуалізованою внутрішньою формою; розглянуто індивідуально-авторські новотвори як функціонально значущий різновид дескриптивних номенів; досліджено комунікативно-прагматичні особливості описових номінацій тропеїчного характеру.
