Дисертація є дослідженням процесу формування екологічної культури майбутніх фахівців машинобудівного профілю. У роботі з'ясовано особливості порушеної проблеми та можливості вдосконалення процесу з урахуванням вимог Концепції розвитку освіти України. Обгрунтовано теоретичні засади формування екологічної культури майбутніх фахівців у процесі професійного становлення на підставі індивідуального підходу, представлено структурно-функційну модель процесу. Виокремлено та структуровано компонентно-критеріальні ознаки формування екологічної культури: когнітивний, мотиваційно-цінніснний, емоційно-діяльнісний, що виявляються на трьох рівнях: низькому (утилітарно-індиферентному), середньому (прагматично-зберігаючому), високому (творчо-відтворювальному). У роботі доведено доцільність екологізації професійно орієнтованих дисциплін та професійно орієнтованого спецкурсу "Основи екологічної культури". Запропоновано організаційно-методичні чинники: урахування специфіки професійної підготовки в технічних ВНЗ, урахування вікових особливостей, забезпечення наступності, неперервності екологічної освіти, поєднання інноваційних і традиційних форм та методів навчання. Проведено експериментальні дослідження й вивчено ефективність упровадження структурно-функційної моделі формування екологічної культури майбутніх фахівців машинобудівного профілю. Результати дослідження послугували основою для створення навчально-методичного комплексу та впровадження його в практику ВНЗ України.
