Зміщено акценти з проблеми українських мотивів у творах Юліуша Словацького на рухомість його українського тексту як процесу структурації. Описано множинність сенсів поем "Bieniowski", "Zlota duma", "Zmija", "Krol-duch", драм "Zlota czaszka", "Jan Kazimierz", "Mazepa", "Fantazy", "Sen srebrny Salomei", "Ksiendz Marek", їх принципову відкритість, незавершеність значень і зв'язки з багатомірними структурами буття.
