Дисертація присвячена емпіричній перевірці впливу емоційного інтелекту осіб - членів групи на чинники групової динаміки; у з'ясуванні взаємозв'язку між розвитком емоційного інтелекту членів групи та їх статусом у групі.
Проаналізовано наявні психолого-педагогічні підходи до емоційного інтелекту та визначені психологічні складові структури емоційного інтелекту: емпатія особистості як здатність до нераціонального розуміння емоційного стану іншої людини, її здатність до самоусвідомлення власних емоцій, самоконтроль проявів емоційного життя і емоційне спонукання до певної активності (мотивування) себе та інших учасників соціальної взаємодії.
Здійснено аналіз статистичних даних щодо впливу особливостей емоційного інтелекту членів групи на групову динаміку; результатів факторного аналізу зв'язків емоційного інтелекту членів груп і чинників групової динаміки.
Виявлено психологічні особливості емоційного інтелекту осіб з різним соціометричним статусом.
Визначено перспективи розвитку емоційного інтелекту особистості засобами активного соціально-психологічного навчання.
