У дисертації висвітлено провідні тенденції, напрямки розвитку української фольклористики в Галичині. Уперше систематизовано концептуальні засади діяльності Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. Основну увагу зосереджено на теоретичних поглядах І. Франка, М. Грушевського, В. Гнатюка, Ф. Колесси, які були організаторами науки.
По-новому осмислено внесок українських дослідників у розробку проблем універсального, національного та локального в усній словесності. Вперше представлено наукові портрети маловідомих фольклористів Галичини з метою окреслення загальної картини фольклористичної праці під егідою НТШ у Львові. До аналізу залучено як опубліковані, так і рукописні архівні матеріали, епістолярій цілої когорти діячів.
Обгрунтовано, що Галичина репрезентувала нашу традиційну духовну культуру фундаментальними збірниками, важливими науково-теоретичними дослідженнями, численними статтями, рецензіями. Окреслено основні етапи, які у своєму розвитку пройшла фольклористика в Галичині. Наукові досягнення та здобутки представлено в загальноукраїнському та європейському контексті.
