У дипломній роботі досліджується жанрова специфіка роману-епопеї "Мазепа" Б. Лепкого у контексті західноукраїнської літератури ХХ століття. У ній крізь історико-літературну призму аналізуються стильові, жанрові й наративні ознаки епопейного мислення митця, обґрунтовується оригінальність індивідуальної творчої манери прозаїка, що дозволило визначити місце і роль його прозової спадщини в історії української літератури ХХ ст. Увага акцентується на етично-філософському аспекті пенталогії "Мазепа", її символіці, історіософській концепції Б. Лепкого у творі, що увиразнило національну модель буття й образу персонажа у романі-епопеї.
Ключові слова : жанр, історіософія, монументальність, роман, роман-епопея, поетика, символ, хронотоп.
