У роботі чітко проаналізовано особливості семантики і стилістичного функціонування кольороназв у драматичних та прозових творах Лесі Українки. Охарактеризовано колоровживання письменниці, виявлено ознаки її індивідуального стилю.
У запропонованій праці встановлено, хто з учених і в яких аспектах досліджував колоронайменування, ґрунтовно вивчено та подано аналіз використання автором колоропозначень, а також досліджено системно-структурні ознаки назв кольорів та їх функції у контексті художнього мовлення Лесі Українки.
Аналіз кольорової палітри творів письменниці допоміг виявити, що багато лексем на позначення кольору вжито як у прямому, так і переносному значеннях.
Ключові слова : колір, колористика, колороназва, лексико-семантичне поле, поетичний символ.
