На основі аналізу фонологічних опозицій (близько п'ятисот), вилучених методом суцільної вибірки із словників вимови німецької мови, виявлено диференційні ознаки німецького вокалізму та за допомогою методу зіставного аналізу, виокремлено комунікативно релевантні фонологічні (дистинктивні) ознаки, нехтування якими веде до порушення і спотворення комунікації, а також фонетичні (артикуляційні) ознаки, нехтування якими викликає явище фонетичної інтерференції та ускладнює комунікацію.
У науковій роботі узагальнено й систематизовано досі виявлені ученими-фонетистами за допомогою фонологічних, анатомо-фізіологічних та фізико-акустичних методів дослідження і висвітлені в науковій фонологічній та методико-навчальній літературі, особливості німецького вокалізму, а також доповнено, деталізовано й конкретизовано їх результатами власного дослідження. Диференційні ознаки як особливості німецького вокалізму в порівнянні з українським відображено як оригінальну авторську матрицю у вигляді зведеної наочної таблиці з їх чітко структурованим, повним та систематизованим переліком.
Результати цього наукового дослідження можна застосовувати як у мовній та навчально-методичній практиці, так і з метою подальших наукових досліджень у даній лінгвістичній галузі.
Ключові слова : фонемний інвентар, диференційні ознаки, дистинктивні ознаки, фонологічні опозиції, артикуляційна база, зіставний аналіз, вокалізм, фонетична інтерференція.
