Досліджується модерністський дискурс новелістики Василя Стефаника. Проаналізовано ранні твори прозаїка, розкрито їх тематику, засоби змалювання художнього світу та людини в річищі поетики експресіонізму. Характер модерністських пошуків новеліста висвітлюється в контексті розвитку української малої прози кінця ХІХ - початку ХХ століття, що дозволило виразніше розкрити художню майстерність автора. Окремо розглядаються новели, в яких змальовано трагедію народу під час Першої світової війни, проаналізовано заборонену новелу "Марія", відлуння в творах письменника стрілецької тематики.
Ключові слова : модернізм, експресіонізм, дискурс, новела, тема, художній засіб, поетика.
