У дисертаційному дослідженні здійснюється дослідження змісту, особливостей і ролі культурно-історичної концепції Е.В. Ільєнкова щодо формування особистості в ключі продовження лінії класичної філософської традиції Спіноза-Фіхте-Гегель-Маркс. В роботі сформовані ідеї Е.В. Ільєнкова про особистість як продукт активного включення людського індивіда в процес колективної предметно-практичної діяльності, в результаті якого він присвоює собі всі багатства культури.
В контексті дослідження розкривається діалектична методологія, яку розробляв філософ, та за допомогою якої він розвиває твердження марксизму, що людина є сукупність суспільних відносин. Як результат, прослідковано роль ідеального, мислення та уяви на перетворення індивіда у всебічно-розвинуту особистість. Окремо зазначається практичне застосування його ідей радянськими педагогами-психологами при вихованні сліпоглухих дітей.
