У дисертаційній роботі, що є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми взаємодії сім'ї і школи у вихованні духовності молодших школярів, з'ясовано сутність і структуру поняття "виховання духовності молодших школярів у взаємодії сім'ї і школи"; визначено критерії й показники, схарактеризовано рівні вихованості духовності молодших школярів у взаємодії сім'ї і школи.
Обгрунтовано педагогічні умови, за яких підвищується ефективність досліджуваного процесу, якими є: інформаційно-просвітницька робота з батьками; цілеспрямований вплив учителя на духовне збагачення сімейного середовища через вихованців; активізація співпраці, партнерства у тріаді "вчитель - батьки - учень".
Розроблено й експериментально апробовано методику виховання духовності молодших школярів у взаємодії сім'ї і школи, зміст якої передбачає реалізацію упродовж настановчо-орієнтаційного, формувально-збагачувального, результативно-коригувального етапів.
