У дисертації досліджується особистісна свобода дорослої людини. Розглянуто філософські, загальнотеоретичні та конкретно-психологічні підходи до визначення свободи. Репрезентовано запропонований автором феноменологічний підхід до розуміння особистіспої свободи, в контексті якого вона розкривається як смислове переживання особистістю своїх відношень зі світом, що акумулює в собі досвід їх проживання впродовж життя. Обґрунтовано виділення у смисловій структурі особистісної свободи чотирьох складників, що входять в цілісну ментальну модель, яка репрезентує зміст цього феномена: позитивної життєвої позиції особистості; стійкої і диференційованої психологічної межі Я; самодетермінації і життєвої стійкості; екзистенціальної системи поглядів.
На основі проведення дослідження за допомогою опитувальника "Я і Світ" встановлено вікові й тендерні особливості смислової будови особистісної свободи у дорослих. Емпірично доведено, що особистісна свобода взаємозв'язана з низкою особистіших властивостей - самосвідомістю, системою ero-захисту, автономією, суверенністю і життєстійкістю особистості, когнітивно-смисловими особливостями ставлення особистості до власного життя.
Показано, що можлива актуалізація особистісної свободи в дорослих досліджуваних в умовах психотерапії та психологічного консультування. Розкрито інтеракційно-організаційні та змістовні особливості психотерапевтичної взаємодії, що становлять умови актуалізації внутрішньої свободи у дорослих.
