Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування когнітивно-творчої компетенції майбутніх фахівців системної інженерії.
Відповідно до завдань дослідження проведено аналіз підходів до визначення сутності понять "компетентність" та "компетенція" в науково-педагогічних джерелах, сформульовано поняття та виокремлено компоненти когнітивно-творчої компетенції майбутніх фахівців із системної інженерії.
Визначено та теоретично обгрунтовано організаційно-педагогічні формування когнітивно-творчої компетенції майбутніх фахівців із системної інженерії: забезпечення професійної спрямованості фундаментальних дисциплін; застосування технології навчання фундаментальних дисциплін, яка раціонально поєднує інноваційні та традиційні форми і методи навчання; застосування модульно-рейтингової системи навчання в межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та розроблено технологію формування когнітивно-творчої компетенції студентів напряму підготовки "Системна інженерія".
Визначено та охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості когнітивно-творчої компетенції майбутніх фахівців із системної інженерії.
Експериментально перевірено ефективність запропонованих організаційно-педагогічних умов формування когнітивно-творчої компетенції майбутніх фахівців із системної інженерії. За кількісними і якісними результатами експериментальної роботи доведено, що під впливом комплексу засобів можна забезпечити підвищення рівня сформованості когнітивно-творчої компетенції. Основні положення дисертації впроваджено в навчальний процес ВНЗ України.
