У дисертації досліджуються структурно-функціональні особливості базових симптомокомплексів переживань нормативних і ненормативних криз у підлітковому і юнацькому віці.
У руслі концепції симптомокомплексів переживань вікових криз здійснено розгалужене теоретико-емпіричне вивчення підліткового і юнацького віку, внаслідок чого розроблено психологічний зміст основної структурної одиниці вікових нормативних і ненормативних криз -переживання як низку відносних динамічних універсальних симптомів (симптомокомплексів), які на різних вікових стадіях потенційно взаємозамінюються або взаємозмінюються. З'ясовано спектр наукових підходів до їх вивчення. Визначено та охарактеризовано гендерні закономірності базових симптомів переживань вікових нормативних (підліткової кризи, або кризи 13 років; юнацької кризи, або кризи 17 років; кризи входження в дорослість, або кризи 23 років) і ненормативних криз, послідовна вікова трансформація яких виокремлює поняття "вікова норма кризового розвитку". У встановлених відносних межах вікових криз визначено тендерну динаміку та ієрархічну взаємозалежність базових симптомів. З'ясовано зміст суб'єктивної інтерпретації власних переживань підлітками і юнаками. Розроблено змістові напрями психологічної профілактики кризових явищ у підростаючої особистості в умовах несприятливих соціальних впливів засобами особистісно-орієнтованого підходу.
