Дисертація є комплексним дослідженням українських остарбайтерів в контексті застосування історико-антропологічного підходу. Показано регіональні особливості вербування, мобілізації та репатріації східних робітників з території Полтавщини. Значну увагу приділено дослідженню статевовікової структури полтавських остарбайтерів, обрахована їх кількість. Виділено стратегії поведінки місцевого населення під час мобілізації. Охарактеризовано умови роботи, взаємостосунки у середовищі примусових робітників, взаємини з місцевим населенням і керівництвом на роботі та в таборі. Проаналізовано повсякденні практики українських остарбайтерів у їх матеріальному та духовному вимірі. З'ясовано місце неповсякденних моментів у їхньому житті. Визначено мотиви спротиву окремих східних робітників радянській репатріації та особливості соціальної адаптації тих, хто повернувся на Батьківщину, у перші повоєнні роки.
