У дисертації вперше критично осмислено розвиток народних промислів Закарпаття упродовж 1919-1939 pp. та їхню роль в естетичному вихованні молоді на рівні початкових, горожанських, реальних шкіл, гімназій, торговельних академій, ремісничих та купецьких шкіл. У роботі окреслено можливості використання в сучасних умовах досвіду естетичного виховання, набутого майстрами декоративно-ужиткового мистецтва у Закарпатті; досліджено вплив інонаціонального середовища на розвиток народних промислів. Уведені до наукового обігу матеріали поширюють рамки бачення цілої низки питань щодо досліджуваної проблеми. Вони мають органічний зв'язок з науково-теоретичними напрямами педагогічних досліджень зі спеціальності "загальна педагогіка та історія педагогіки".
Ключові слова: естетичне виховання молоді, народні промисли Закарпаття, народне мистецтво, народна культура, естетичний розвиток, генезис виховання.
