Дисертацію присвячено вивченню поетичної своєрідності караїмської народної казки. Дослідження грунтується на опублікованих у фольклорних виданнях, а також на зібраних в ході польових експедицій та транслітерованих із рукописних збірників меджума особисто автором дисертації текстах казок кримських караїмів. Висвітлено інтерпретативні традиції, притаманні дослідженню казкового епосу у вітчизняній та зарубіжній фольклористиці, окреслено перспективи дослідження в галузі караїмської фольклористики.
Вивчено модифікації композиційного обрамлення казок чарівних, побутових, сатиричних і про тварин. Розглянуто парадигми символів, образів, мотивів, сюжетів, поетикальних засобів казок усіх піджанрів і визначено їх домінанти. Висвітлено проблему трансформації казкових мотивів у дестанах. Шляхом компаративного аналізу кримськокараїмських казок із казками кримських татар, карачаєво-балкарців, турків, узбеків та інших народів визначено паралелі сюжетів, образів і поетикального ресурсу, що дозволило ідентифікувати типові для тюркської фольклорної традиції та національно самобутні особливості поетики казкової прози караїмів.
