У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв'язання проблеми формування в майбутніх учителів технологій готовності до професійної орієнтації учнів основної школи, розкрито зміст поняття "готовність майбутніх учителів технологій до професійної орієнтації учнів основної школи" і визначено його як особистісно професійне новоутворення, яке завдяки активно-позитивному ставленню студентів до педагогічної професії, забезпечує оволодіння ними сучасною теорією та методикою професійної орієнтації учнів, розвиває вміння і необхідні в майбутньому професійно важливі якості. Розроблено структуру, критерії, показники та експериментально виявлено рівні сформованості "готовності майбутніх учителів технологій до професійної орієнтації учнів основної школи".
Визначено й обгрунтовано на основі особистісно діяльнісного підходу педагогічні умови, які забезпечують: актуалізацію фундаментальних знань із психолого-педагогічних і фахових дисциплін у процесі виконання завдань профорієнтаційного спрямування в структурі звіту про пасивну педагогічну практику; формування базових знань про способи професійної орієнтації учнів основної школи й адекватний рівень професійних домагань під час оволодіння змістом навчальної дисципліни "Педагогічні основи професійної оріштації", виконання самостійної роботи та науково-дослідницької діяльності; розвиток професійно важливих якостей у процесі проведення уроків та позакласних виховних заходів під час педагогічної практики; збагачення досвіду розв'язання профорієнтаційних проблем учнів основної школи через наповнення профорієнтаційного кейса вчителя технологій. Результати дослідження дозволили довести ефективність моделі формування в майбутніх учителів технологій готовності до професійної орієнтації учнів основної школи.
