У дисертаційному дослідженні простежуються історичні витоки та літературна генеза письменницького епістолярію, розглядаються теоретико-методологічні засади його вивчення, основні дискусійні питання сучасної епістолографії, розробляється теоретична модель функціонально-семантичної організації письменницького епістолярію, яка враховує її основні типологічні ознаки.
У дисертації вперше систематизуються та аналізуються раніше не
оприлюднені архівні матеріали, що містять листи С. Черкасенка до професора
П. Т. Білецького, написані в період 1930-1940-х рр. На основі цього листування досліджуються відтворені С. Черкасенком етапи його біографічного шляху, зокрема дитинства та юності, освітня діяльність, ідейні та художні погляди, процес реконструкції творчих задумів, засоби та прийоми поетики епістолярної автобіографії письменника.
Ключові слова: дискурс, епістолярна автобіографія, епістолярний стиль, епістолярна форма, жанр, письменницький епістолярій, текст, функціонально-семантична організація тексту.
