У дисертації розглянуто місце категорії спонукання в ієрархії модальних значень. Доповнено жанрову типологію публіцистичного стилю мовлення за рахунок визначення джерела поширення інформації: друковане видання, радіо, телебачення. Обгрунтовано необхідність застосування структурної схеми речення для класифікації спонукальних конструкцій.
Досліджено структуру спонукальних конструкцій у мові публіцистичних текстів початку XXI століття. Зокрема розглянуто спонукальну модальність як функціонально-семантичну категорію з позицій функціональної граматики; виділено ядро, напівпериферію, периферію поля "Спонукання". Також виокремлено експліцитну та імпліцитну форми вираження спонукання.
Висвітлено функціональні параметри спонукальних мовленнєвих актів у публіцистичних текстах початку XXI століття. Подано загальну характеристику теорії мовленнєвих актів. Визначено типологію спонукальних мовленнєвих актів. Виявлено й проаналізовано способи оформлення прямого та непрямого спонукання. Спонукальні висловлення диференційовано також з урахуванням прагматичних чинників. З'ясовано комунікативно-прагматичні особливості та специфіку функціонування кожного з виділених прагматичних типів.
