Дисертацію присвячено синтетичному аналізу особливостей мовленнєвожанрових виявів загадки з погляду семантики і прагматики в проекції на слов'янські та германські мови. Встановлено статус мовленнєвого жанру загадки як комунікативного явища дискурсивної природи, формантами якого постають репрезентативні, інтеррогативні та директивні мовленнєві акти, що мають просту та складну комунікативну структуру й водночас пряму та індиректну форми вияву. Проаналізовано конститутивні елементи мовленнєвого жанру загадки, головна позиція серед яких належить комунікативній меті. Визначено універсальні засоби експліцитного та імпліцитного вираження іллокутивної сили мовленнєвих актів-формантів дескриптивних частин загадок як носіїв прагматичного навантаження. Доведено, що загадувані в дескриптивних частинах слов'янських та германських загадок спільні концепти універсально презентовані через концептуальні метафори та базові фрейми.
