У дисертації проведено дослідження з історії розвитку взаємин Білорусі та України періоду їх національно-культурного відродження. Висвітлено стан наукової розробленості теми, проаналізовано її джерельну базу. З'ясовано значення ідеї слов'янської взаємності у різних її проявах у розвитку культурно-громадських контактів. Проаналізовано основні тенденції освітньо-культурної і мистецької діяльності окремих персоналій, роль їх взаємин для націотворчих процесів. Простежено, що важливим напрямом освітніх взаємовідносин була педагогічна діяльність білорусів у навчальних закладах України. Виявлено бібліографічні дані про низку діячів білоруського національно-культурного руху, що дало змогу внести суттєві уточнення до їхнього життєпису. Розкрито багато компонентів проблеми національного Відродження двох слов'янських народів, яка є провідною у дисертації.
