Робота присвячена дослідженню проблеми підвищення ефективності виховання студентів політехнічних коледжів через залучення до колективної творчої діяльності.
У дисертації вперше на основі інтеграції середовищного та діяльнісного підходів розкрито теоретичні аспекти побудови структурно-функціональної моделі виховної роботи політехнічного коледжу (синтетичне поєднання мети, завдань, принципів, підходів і закономірностей виховання з умовами, ресурсами, формами, методами, прийомами та результатом). Автором розкрито значущість колективної творчої діяльності та взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу для досягнення заданого рівня особистісної готовності випускників коледжу до творчого розв'язання життєвих і професійних потреб. Конкретизовано зміст категорії "виховання студентів коледжу" через поняття "виховна система", "виховна робота" та "виховний процес". Представлено технологію організації колективних творчих справ, побудовану на прийомах інтеграції індивідуальної і колективної творчості; розкрито роль освітньо-культурного середовища коледжу; з'ясовано зміст і перелік параметрів особистісної готовності (розумність, синтез академічних, математичних, конструкторсько-технічних, літературних та фізичних здібностей, досвід, темперамент, характер, спрямованість особистості, психомоторні особливості, внутрішня свобода), критеріїв їх оцінювання (раціональність рішень і поведінки, логічність міркувань і умовиводів, креативність, успіх у предметній діяльності, опановані ролі, активність, емоційність, цілеспрямованість, працездатність, особистісні цінності, координованість рухів, відповідальність). Науково обгрунтовано та експериментально перевірено програму виховання студентів коледжу, прогностичну матрицю організації їх предметної діяльності.
Ключові слова: політехнічний коледж, виховання студентів, технологія
колективного творчого виховання, колективні творчі справи, суб'єкт-суб'єктивна взаємодія, особистісна готовність.
