У дисертації на матеріалі сучасної української мови здійснено дослідження транспозиційного потенціалу часових форм дієслова в поліпредикативних структурах. З'ясовано сутність явища транспозиції часових форм, його специфік}' в поліпредикативних структурах, закономірності формування транспонованого часового значення. Встановлено особливості впливу формально-семантичних категорій дієслова, виду і способу зокрема, а також семантичних категорій кратності, зумовленості, модальності та часової локалізованості на транспозиційні процеси в межах граматичної категорії часу. Визначено засоби транспозиції часових форм, запропоновано їх класифікацію, з'ясовано роль взаємодії предикатів, непре-дикативних компонентів конструкції при транспонуванні. Встановлено кількість транспозиційних типів часових форм дієслова в поліпредикативних структурах, моделі конструкцій з транспонованою часовою формою, обгрунтовано поняття транспозиційної активності/пасивності граматичної форми і транспозиційної відкритості/закритості семантичної зони, визначено рівень активності часової форми й відкритості семантичної часової зони.
