У дисертації вперше комплексно розглядається роль і місце часопису "Буковина" в становленні та популяризації української літератури, зокрема літературно-художньої критики, поезії та прози 80-х рр. XIX століття - першого десятиріччя XX століття. Ці процеси досліджуються у зв'язку з суспільно-історичними обставинами та ідейно-естетичними особливостями відповідної епохи.
Розглянуто значення газети у трьох літературних дискусіях (Б. Грінченка - М. Драгоманова, 1893 p.; О. Кониського-Лівобічного та ін., 1898 p.; С. Бердяєва - О. Маковея, 1899 p.), розкрито роль часопису у професійному зростанні ряду критиків: О. Маковея, Л. Турбацького, О. Луцького, І. Дощівника та ін. Охарактеризована ідейно-тематична спрямованість поетичних творів Ю. Федьковича О. Кониського, В. Самійленка, О. Маковея, Б. Лепкого, Т. Галіпа, П. Карманського, В. Пачовського, Олександра Олеся та ін., які формували творче обличчя газети, піднесли "Буковину" до рівня всеукраїнської значущості.
З'ясовано жанрові особливості прози, її тематичні обрії та ідейні шукання. Особлива увага приділена тим письменникам, для яких газета стала місцем першодруку, трампліном у велику літературу. Серед таких майстрів слова О. Маковей, Марко Черемшина, О. Кобилянська та ін.
На основі конкретних матеріалів спростовано ряд тверджень щодо першопублікацій окремих матеріалів літературно-критичного характеру (дискусія Б. Грінченка - М. Драгоманова) та художніх творів (О. Кописький та ін.).
