У дисертації досліджені мовні особливості західноукраїнських рукописних апокрифічних збірників XVII–XVIII ст. З'ясована роль цих пам'яток в історичних процесах становлення української літературної мови.
У роботі схарактеризовані питомо українські риси вокалізму та консонантизму, засвідчені в апокрифічних збірниках, проаналізовані словозмінні тенденції. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що західноукраїнські рукописні апокрифічні збірники XVII–XVIII ст. повною мірою засвідчують характерні особливості української мови. Виявлено діалектні риси, які знайшли відображення в текстах досліджених пам'яток і які властиві сучасним південно-західним говорам. З'ясовано їх співвідношення із загальномовними явищами.
