У дисертації здійснено цілісний аналіз розвитку просвітницьких ідей і досвіду організаційно-педагогічної діяльності православних чернечих монастирів України кінця XVII - XVIII століття. Виявлено і схарактеризовано просвітницькі ідеї та кращі педагогічні надбання православної церкви як провідної духовно-суспільної організації обраного періоду, визначено основні чинники, що вплинули на формування педагогічних поглядів. Узагальнено вплив православних монастирів на формування філософсько-педагогічних та духовних поглядів українців. Конкретизовано фундаментальні положення теорії освіти та культури в науково-педагогічній спадщині православних чернечих монастирів, зміст і форми суспільного виховання. Розглянуто просвітницькі ідеї гармонійності релігійно-духовної, моральної, естетичної освіти та військово-фізичної підготовки козацтва як складову науково-педагогічної спадщини чернечого виховання. Узагальнено досвід навчально-виховної діяльності православних чернечих монастирів щодо реалізації ідей народної православної педагогіки. Проведено актуалізацію просвітницьких ідей та досвіду навчально-виховної діяльності православних чернечих монастирів Центральної України кінця XVII - XVIII століття в умовах модернізації національної системи освіти, накреслено її перспективні шляхи.
У науково-педагогічний обіг уведено маловідомі й невідомі раніше архівні джерела, історичні факти, пов'язані з педагогічною та культурологічною діяльністю українських чернечих монастирів.
