У дисертації досліджено процес нагромадження знань про селянський повстанський рух в Україні 1917-1921 рр. Простежено зародження історіографії селянського повстанського руху за проблемно-хронологічною схемою, здійснено її узагальнення та з'ясовано повноту висвітлення проблеми. Систематизовано і класифіковано основні групи історіографічних джерел з історії селянського повстанського руху 1917-1921рр. Опираючись на історіографічні джерела, в роботі визначено основні історіографічні періоди дослідження та висвітлення селянського повстанства зазначеного періоду.
З урахуванням особливостей наукової розробки проблеми простежено формування двох напрямів у дослідженні і висвітленні селянського повстанського руху - марксистського (радянського) та протилежного йому -національно-державницького, репрезентованого лідерами національно-визвольного руху, західноукраїнськими дослідниками міжвоєнної доби та української діаспори, показано суперечливість цих напрямів.
У роботі проаналізовано сучасну вітчизняну історіографію селянського повстанського руху 1917-1921 рр., де узагальнено його нові концептуальні бачення, неупереджені підходи та наукові принципи в дослідженні, сучасні погляди науковців на селянський повстанський рух, історіографічні переоцінки напрацьованого матеріалу. Вказано на найбільш характерні недоліки, виокремлено прогалини та обґрунтовано рекомендації щодо подальшого дослідження проблеми.
