Дисертація присвячена дослідженню педагогічних можливостей формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у процесі професійної підготовки. Проаналізовано сутність та вікову динаміку самоефективності у процесі професіоналізації студентської молоді. Визначено професійні детермінанти прояву самоефективності лікарів ветеринарної медицини, її структуру, критерії та показники. Вивчено психофізіологічні особливості формування самоефективності майбутніх ветеринарів та методологічні підходи до її формування.
Обґрунтовано педагогічні умови формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини. Розроблено індивідуальну програму самовдосконалення та тренінг "Формування самоефективності".
На підставі науково-теоретичного аналізу проблеми та вивчення рівнів сформованості самоефективності майбутніх ветеринарів розроблено концептуальну модель формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини. Апробація на практиці цієї моделі довела її результативність та позитивну динаміку рівнів розвитку досліджуваного феномену.
