У дисертації досліджено взаємодію націоналізму та релігії на прикладі Греко-католицької церкви й організованого українського націоналістичного рух в міжвоєнний період у Галичині. На підставі аналізу ідеологічних творів, матеріалів періодичних органів і публіцистики того часу, мемуарів сучасників, комплексу опублікованих і архівних документів, наукової історичної літератури окреслено чинники непростих взаємин Церкви як носія християнського універсалізму з інтегральним націоналізмом. Простежено еволюцію концепції українського націоналізму у ставленні до місця Церкви в суспільстві та її ролі в майбутній Українській державі. Також висвітлено переплетення універсалістичних і націоналістичних тенденцій у самій Церкві.
