У дисертаційному дослідженні представлено історію подільської шляхти від середини ХІV - до 70-х років ХVІ ст. Послідовно показано еволюцію привілейованої верстви на Поділлі від правління князів коріатовичів і до смерті останнього представника династії Ягеллонів Сигізмунда ІІ Августа у 1572 р. На прикладі кар'єр окремих представників розкрито особливості соціальної поведінки місцевої шляхти, яка внаслідок специфіки проживання на кордоні стала спільнотою еластичною, чим вирізнялася з-поміж інших шляхіетських корпорацій того часу. На прикладах розглянуто процеси включення прийшлої шляхти до лав місцевої шляхетської корпорації. Показано, як військова служба з охорони кордону та одруження з місцевими шляхтянками спряли укоріненню. Розглянуто роль кам'янецького генерального старости у формуванні власних клієнтарних угрупувань на території Подільського воєводства та місцю старости у міжнародних стосунках з Молдавським князівством. Окрема увага приділена такому питанню, як уявлення шляхтою території свого проживання в межах воєводства.
