Робота присвячена вивченню номінаційного поля роману З. Ленца "Урок німецької". Проаналізовано 136 антропонімів.
Досліджено номінаційне поле роману - антропоніми та безіменну номінацію. Розглянуто основні способи передачі німецьких антропонімів засобами української мови та взаємозв'язок цих способів. Виявлено функціональне навантаження онімів у художньому тексті і з'ясовано, якою мірою найменування зберігають свої функції у перекладах і якими способами перекладачі досягають цього.
Ключові слова: літературна ономастика, антропонімний простір, номінацій не поле, функції власних назв, антропонім, антропонімія, безіменна номінація.
