У дисертації досліджено проблему розвитку соціально спрямованих потреб особистості у юнацькому віці.
соціально спрямовані потреби визначено як інтернальний регулятор соціального буття людини, який допомагає відновити порушену рівновагу між суб'єктом і соціумом при відсутності бажаних умов, відповідних його власним уявленням про себе і власну соціальну значущість, які визначають особливості його реакції у відповідь. Розроблено та науково обгрунтовано модель розвитку соціально спрямованих потреб особистості у юнацькому віці, виділено основні їх види: потреби у владі, досягененні, схваленні та спілкуванні.
З'ясовано вікові особливості соціально спрямованих потреб особистості, показано їх місце у структурі потреб юнаків, а також зв'язки між потребами та рисами особистості.
Розроблено та успішно апробовано методику діагностики соціально спрямованих потреб "Аналіз соціально спрямованих потреб особистості".
Впроваджено програму з розвитку соціально спрямованих потреб, наведено результати апробації, що завідчують її ефективність та придатність до впровадженя.
