У дисертації досліджено історіографію науково-педагогічної спадщини К. Ушинського у працях вітчизняних педагогів. Підтверджено, що педагогічна система класика була зумовлена конкретно-історичними обставинами, зокрема глибокими суспільно-політичними, соціально-економічними, культурологічними та педагогічними чинниками. Доведено, що він зумів, відповідно до вимог часу, усвідомити і виробити педагогічну парадигму, основні ідеї та положення якої не втрачають актуальності й сьогодні. З'ясовано педагогічні погляди вченого у дореволюційній та радянській педагогіці. Висвітлено рецепцію педагогічних ідей просвітника в незалежній Україні, а також обґрунтовано доцільність втілення його творчої спадщини у практику сучасної вітчизняної школи.
