Постать Мирона Кордуби - видатного українського історика, етнографа, педагога, публіциста, одного з найталановитіших учнів М. Грушевського, донедавна майже забута, сьогодні привертає до себе увагу широкої дослідницької аудиторії. З його науковою та громадсько-політичною діяльністю як члена багатьох наукових товариств та інституцій, декана філософського факультету Українського таємного університету у Львові, професора Варшавського та Львівського університетів, пов'язаний важливий етап історії українського суспільного та науково-культурного життя першої половини XX ст. Недарма творчий доробок вченого та громадянська позиція останнім часом, неодноразово ставали об'єктом наукового вивчення. Значення М. Кордуби як вченого - переломне в розвитку української вітчизняної історіографії. Професор продуктивно застосовував допоміжні історичні дисципліни - етнографію, демографію, статистику, історичну географію, топоніміку, джерелознавство. Вчений вперше в українській топоніміці прокласифікував назви населених пунктів за їх семантикою, розробив свою методику збору таких назв. Наступні дослідження наукової спадщини вченого відкриватимуть нові сторони гносеологічно-методологічного виміру його як науковця, дадуть змогу збагнути таємницю його життя, з якої він черпав силу та енергію для праці.
Наша наукова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі ми обґрунтували актуальність та практичну цінність обраної нами теми, поставили мету і завдання дослідження, зазначили та вказали предмет й об'єкт нашої праці. Об'єктом дослідження є життя та різнобічна діяльність М. Кордуби наприкінці ХІХ - в першій половині ХХ століть. Предметом дослідження є з'ясування основних напрямків і змісту наукової та громадсько-політичної діяльності М. Кордуби, його впливу на національно-культурне відродження України й становлення її державності на тлі історичного процесу зазначеного періоду.
У першому розділі розглядається формування життєвого світогляду та становлення М. Кордуби як науковця. У другому розділі аналізується наукова спадщина М. Кордуби та її внесок у розвиток національної історіографії та відродження Української держави. У третьому розділі аналізується відомий та недосліджений науковий фонд М. Кордуби. Також, в дослідженні розроблений урок з вивчення географії, який поглиблює та формує знання учнів про видатних географів та особистостей рідного краю, зокрема М. Кордуби як основного представника у цій сфері. У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
Ключові слова: Мирон Кордуба, географ, вчений, НТШ, праця, Буковина, антропогеографія, географічні назви, М. Грушевський, науковий фонд, архів, науковець.
