Дисертація присвячена дослідженню повтору та встановленню типології редуплікованих одиниць в українському поетичному мовленні кінця XX - початку XXI століття. Повтор розглядається як макрокатегорія, що ґрунтується на повторенні мовних одиниць (фонем, морфем, лексем, синтаксем, семем, текстем тощо), має структурно-стилістичний, функційний і семантичний вияви.
У роботі вперше затипологізовано повтор в українському поетичному мовленні за такими основними класифікаційними критеріями: 1) структурно-стилістичний; 2) функційний; 3) семантичний; 4) мовноярусний; 5) експліцитність / імпліцитність; 6) специфіка мовного вираження; 7) частота вживання в тексті; 8) точність відтворювання мовних одиниць; 9) лінеарність. З'ясовано, що повтор є поліфункційним явищем і належить до синергетичних компонентів тексту.
