У дисертації науково узагальнено ідеї, світові та вітчизняні тенденції професійної підготовки вчителя історії в педагогічних інститутах України у 1934–1958 рр., виявлено прогресивні чинники її розвитку в досліджувальний період; вивчено стан дослідженості проблеми підготовки вчителя історії у педагогічній науці; систематизовано нормативно-правові засади, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки вчителя історії; обгрунтовано етапи розвитку професійної підготовки вчителя історії в педагогічних інститутах України 1934–1958 рр.: І - професійно-ідентифікувальний, ІІ - пошуково-відновлювальний, ІІІ - структурно-формувальний, ІV - системно-уніфікувальний. Прогресивними чинниками розвитку професійної підготовки студентів історичних факультетів педагогічних інститутів України в 1934–1958 рр. визначено: організацію виробничої педагогічної практики; систематизацію вимог до виконання та захисту дипломних робіт, унормування кваліфікаційних ознак професії для різних навчальних закладів системи загальної і спеціальної середньої освіти; чіткість вимог до проведення підсумкових і державних екзаменів; створення системи поширення передового досвіду роботи вчителів історії та використання його в процесі підготовки студентів історичних факультетів. Розроблено рекомендації щодо використання прогресивних ідей та досвіду професійно їпідготовки вчителя історії у педагогічних інститутах України досліджуваного періоду на сучасному етапі розвитку педагогічної освіти для викладачів факультетів педагогічних ВНЗ та викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти.
