Дисертація присвячена дослідженню специфіки образу світу в поетичній творчості Олега Ольжича. У праці широко представлені історичний, літературний, релігійний (богословський), філософський контексти лірики Ольжича, які відбилися на характері його творів. Аналізуючи художні образи Ольжичевої поезії, дисертант показує, що ліричні герої поета - це культурні архетипи (мужчина, жінка). Час у цій поезії сприймається як цикл, який має свої життєві закони (народження-зрілість-смерть). Досліджуються також поетикальні особливості, зокрема головні символи поетичного світу О. Ольжича.
