У дисертації представлено проблематику формування суб'єкта правничої діяльності. Поглиблено і розширено теоретичні уявлення про психологічну структуру правничої діяльності та соціально-психологічні особливості її суб'єкта, змістову специфіку формування суб'єктності у процесі професійного навчання у вищому навчальному закладі. Розроблено концепцію суб'єктоґенези майбутнього правника. Становлення суб'єктності студента-юриста у вищому навчальному закладі розглядається як результат запровадження суб'єктно-просторової парадигми організації професійної підготовки, що передбачає утворення культуровідповідного освітнього простору навчання студентів, психолого-педагогічне проектування якого відображає всі рівні суспільної правової свідомості та діяльності. Створено модель формування суб'єктності майбутнього правника в умовах вищого навчального закладу, на основі якої розроблено та апробовано технологію формування суб'єктності майбутніх правників у процесі набуття базових психологічних знань, формування професійно-психологічних компетентностей та засвоєння базових психологічних технологій правничої діяльності. Психологічними умовами формування суб'єктності майбутнього правника у вищому навчальному закладі визначено: відтворення у навчально-професійній діяльності психологічної структури правничої діяльності; побудову освітнього процесу з урахуванням якісних характеристик системи; відображення у системі освітніх задач загальної архітектоніки учбово-професійної діяльності; створення системи освітніх форм і технологій; набуття базових компетентностей; освоєння психологічних технологій правничої діяльності.
