Дисертаційне дослідження присвячене вивченню психологічних засад формування у студентів здатності до самоствердження. У дисертації здійснено спробу систематизації на теоретичному та емпіричному рівнях даних щодо сутності самоствердження, його загальних характеристик та вікових особливостей. Проведено науково-категоріальний аналіз понять, які є спорідненими за своїм значенням до поняття самоствердження. Уточнено зміст поняття "здатність до самоствердження".
В ході емпіричного дослідження з'ясовані психологічні особливості студентів з різними стратегіями самоствердження, що дозволило визначити спектр властивостей особистості, що є психологічним базисом формування конструктивних та неконструктивних стратегій самоствердження.
Розроблено та апробовано програму з формування у студентів здатності до конструктивного самоствердження. Отримані дані про позитивну динаміку здатності до конструктивного самоствердження у студентів перших курсів свідчать про ефективність програми "Формування у студентів здатності до самоствердження". Для студентів експериментальної групи після проведення тренінгової роботи характерні статистично достовірні зміни у виборі стратегії самоствердження.
