У дисертації розкривається сутність обдарованості як сукупності духовної, інтелектуальної та енергетичної складових особистісних якостей індивіда. Аналізуються методи діагностики обдарованої особистості, наводяться аргументи на користь використання тестових методик, побудованих на принципі вирішення творчого завдання, яке моделює реальний процес трудової діяльності обстежуваних. Обґрунтовуються засади організації навчання обдарованих дітей, розкриваються стратегії їх прискореного і збагаченого навчання, наводиться типологія програм для обдарованих дітей, а саме обґрунтовується перелік можливих прискорених, збагачених та прискорено-збагачених програм для обдарованих учнів Пропонується поділ спеціальних програм на навчальні, виховні та розвивальні, дається характеристика програм розвитку обдарованих дітей. З'ясовуються організаційно-педагогічні умови запровадження програм творчого розвитку обдарованих дітей у сільських регіонах, виокремлюються умови використання американського досвіду реалізації регіональних програм розвитку обдарованих сільських школярів у вітчизняній освітній системі.
